Як зменшити кількість відходів у вашій оселі: легко та просто
Кожен з нас повинен замислюватися, скільки відходів ми викидаємо. Можливо, обсяг сміття за день здається не значним, проте річний розмір смітника одного українця вражає. Орієнтовно 300-500 кілограмів відходів в рік продукує одна людина, але в сучасному світі є багато способів як зменшити це число, не витрачаючи при цьому багато часу чи зусиль.
У 2023 році вступив в дію Закон України “Про управління відходами”, який передбачає суттєві зміни в цій сфері та наближає нас до європейського законодавства.
Закон базується на ієрархії управління відходами, яка складається з п’яти основних сходинок. Найгірший варіант — це просто викинути сміття на сміттєзвалище. Найкращий — запобігти утворенню відходів взагалі. Отже, що можна зробити на кожному з цих рівнів?
Що важливо зауважити – реалізація Закону та дотримання ієрархії управління відходами має діяти як на загальнодержавному, так і на місцевому, локальному рівнях, включно з рівнем домогосподарства. Тобто кожен відіграє свою роль у побудові нової системи керування відходами.
Отже, згідно з законодавством, ми, як мешканці, маємо долучатися також своїми діями до вирішення сміттєвої проблеми. Перший і найважливіший крок у цьому процесі — це запобігати утворенню відходів загалом.
Як це зробити?
Використовуйте багаторазові товари, замість одноразових. Адже, одноразове використання речей призводить до їх накопичення у величезних кількостях на сміттєзвалищах. Під час розкладання таких відходів в атмосферу викидаються шкідливі речовини, які забруднюють довкілля і можуть завдати шкоди нашому здоров’ю. Таким чином, кожен непотрібний предмет, викинутий у смітник, несе загрозу не тільки природі, але й людині.
Чим можна замінити одноразові речі, які найчастіше є в нашому побуті? Ось декілька простих і ефективних замін, які можна легко впровадити у своє повсякденне життя.
1. Заміна поліетиленових пакетів
Поліетиленові пакети, як легкі “маєчки,” так і цупкі пакети, дуже часто стають причиною забруднення навколишнього середовища, оскільки їхній період розкладання може тривати сотні років. Натомість для покупок варто використовувати тканинні торбинки, шопери або авоськи. Для більших покупок, особливо коли йдете на ринок чи в супермаркет, чудово підійдуть рюкзаки чи міцні багаторазові сумки.
2. Зберігання продуктів
Пластикові пакети та одноразові контейнери також можуть бути замінені більш екологічними варіантами. Вощанки – це багаторазові обгортки з бджолиного воску, які можна легко виготовити самостійно в домашніх умовах або придбати готові в магазинах. Для тривалого зберігання їжі також варто обрати скляні або керамічні контейнери. Якщо ж з певних причин скло чи кераміка не підходять, можна використовувати контейнери з харчового пластику, які придатні до переробки.
3. Багаторазовий посуд для відпочинку на природі
Виїзди на природу часто супроводжуються використанням одноразового посуду, який значно забруднює довкілля. Щоб уникнути цього, можна замінити одноразові пластикові тарілки та столові прибори на керамічні або металеві аналоги.
4. Багаторазові пляшки для води та напоїв
Коли берете з собою воду чи інші напої в подорож, на прогулянку або в спортзал, варто користуватися багаторазовими пляшками. Багаторазова пляшка з нержавіючої сталі або скла не тільки безпечніша для здоров’я, але й економить кошти, адже зникає потреба щодня купувати нові пластикові пляшки з водою.
5. Екологічні засоби особистої гігієни
Одноразові засоби особистої гігієни, такі як прокладки та памперси, складають значну частку відходів, які не піддаються переробці. Для їх заміни існують екологічні альтернативи, такі як тканинні памперси та прокладки. Ці продукти розроблені для багаторазового використання, що значно зменшує обсяг відходів і є більш економічним вибором у довгостроковій перспективі.
Крім того, важливо свідомо підходити до вибору товарів, щоб уникнути купівлі речей, які не потрібні або які можуть швидко зіпсуватися. Це актуально для продуктів харчування, особливо під час планування святкувань або великих заходів. Покупка надмірної кількості їжі, яка може зіпсуватися, не лише марнує ресурси, але й збільшує обсяги сміття. Підходьте до закупів з розумом: складайте списки, плануйте меню заздалегідь та віддавайте перевагу свіжим і корисним продуктам, які точно будуть використані.
Наступний крок – це підготовка до повторного використання. У побуті поступово накопичуються речі, які з часом можуть ставати непотрібними, або ламатися. Замість того, аби ці речі викидати на сміттєзвалища, варто дати їм друге життя.
Зламався стілець? Не працює електричний чайник? Не поспішайте їх викидати! Можливо, їх ще можна полагодити. Іноді невеличкий ремонт може дати нове життя старим речам.
Крім того, варто пам’ятати про те, що речі часто можна відновити, відремонтувати чи перепрофілювати для нових цілей. Зокрема, апсайклінг допомагає розкрити творчий потенціал, дозволяючи створювати унікальні речі з того, що раніше здавалося непотребом.
Хтось запитає “А що по сортуванню?”. Сортування відноситься до третьої сходинки ієрархії – рециклінг (переробка). На цьому етапі відбувається роздільне збирання ресурсів, які використовуються, як сировина у процесі виготовлення нових речей.
Найчастіше в Україні сортують пластикові вироби (PET пляшки та пляшки від побутової хімії), скло, папір і картон, метал та біовідходи (харчові та зелені відходи). Далі сортовані відходи передають заводам, які займаються виготовленням тих чи інших речей та мають потребу в пластику, папері, металі тощо.
Крім того, у процесі рециклінгу має закриватися питання небезпечних відходів в складі побутових – батарейки, медикаменти, електричне та електронне обладнання, побутова хімія, фарби, ртутовмісні тощо. Такі зібрані відходи потрібно передавати спеціальним організаціям, які мають дозвіл на оброблення небезпечних відходів.
Тому, якщо є можливість сортувати відходи, то варто цими можливостями користуватися. Адже це шанс, аби відходи не відправились на сміттєзвалища та не забруднювали довкілля, а були корисними для виготовлення нових речей.
Що стосується біовідходів, то їх варто компостувати, адже це також можливість отримати добриво для подальшого підживлення ґрунту.
