Переваги та корисні аспекти компостування

Дата: 22.09.2025 16:19

Кількість переглядів: 66

Переваги та корисні аспекти компостування

1. Зменшення обсягів відходів

• Компостування допомагає значно знизити кількість органічних відходів, які потрапляють на звалища. Це зменшує навантаження на сміттєзвалища та утилізаційні системи.
• Переробка органічних відходів (листя, скошена трава, кухонні відходи) в корисне добриво.

2. Покращення якості ґрунту

• Компост містить основні елементи живлення для рослин – азот, фосфор, калій, кальцій, магній та інші мікроелементи. Ці речовини покращують структуру ґрунту, стимулюють ріст рослин та забезпечують їх здоров’я.
• Компост допомагає ґрунту утримувати більше вологи, що важливо в умовах посухи або при вирощуванні рослин, що потребують багато води.
• Компост покращує структуру ґрунту, роблячи його менш щільним, що сприяє кращій  аерації та кореневому розвитку рослин.

3. Екологічні переваги

• Зниження викидів парникових газів. Компостування органічних відходів зменшує виділення метану на сміттєзвалищах, оскільки метан – це потужний парниковий газ, який виділяється при анаеробному розкладі органічних відходів.
• Збереження біорізноманіття. Використання компосту підтримує здорову екосистему на ділянці, оскільки стимулює активність корисних мікроорганізмів, дощових черв’яків та інших ґрунтових істот.
• Безпечний процес. Всі органічні матеріали, що потрапляють у компост, розкладаються природним шляхом, без  використання хімічних речовин або токсичних добавок.

4. Економічні переваги

• Економія на добривах. Компост є чудовою альтернативою комерційним добривам.
• За допомогою компостування можна зменшити витрати на вивезення органічних відходів на сміттєзвалища чи на переробку.

5. Зниження забруднення ґрунтів і води

• Запобігання забрудненню води. Компостування допомагає уникнути забруднення ґрунтів та води токсичними хімічними речовинами, які можуть потрапляти в навколишнє середовище через використання хімічних добрив.
• Природний процес очищення. В процесі компостування органічні матеріали розкладаються на безпечні для навколишнього середовища елементи, що дозволяє уникнути шкідливих наслідків для екосистеми.

6. Поліпшення здоров’я рослин

• Компост покращує здоров’я рослин, підвищуючи їх стійкість до хвороб і шкідників. Він сприяє розвитку корисних мікроорганізмів у ґрунті, які борються з патогенами.
• Завдяки пористій структурі компосту корені рослин можуть отримати більше кисню, що сприяє їх кращому розвитку.

7. Простота і доступність

• Легкість у застосуванні. Компостування не вимагає складних технологій. Це доступний спосіб переробки відходів, який можна здійснювати на маленьких ділянках, використовуючи прості інструменти.
• Компостування  - це не лише спосіб зменшення відходів, але й корисна практика для  вашого саду, що сприяє здоров’ю рослин, покращує якість ґрунту, а також допомагає зберігати навколишнє середовище. Це економічно вигідний і екологічно відповідальний метод, що приносить довгострокові переваги для вашої ділянки та для планети в цілому.
• Чим більше людей буде практикувати компостування, тим чистішим і здоровішим стане навколишнє середовище.

Методичні рекомендації компостування біовідходів на

присадибних, дачних і садових ділянках

1. Що таке компостування?

Компостування – це природний процес розкладання біовідходів із утворенням цінного добрива – компосту. Він покращує ґрунт, живить рослини та зменшує кількість сміття.

Види компостування:

• Аеробне – з доступом кисню (швидкий спосіб).
• Анаеробне – без доступу кисню (повільніший).
• Вермікомпостування – із застосуванням спеціальних черв’яків (червоний каліфорнійський гібрид).

2. Де встановити компостер?

• Оптимальне місце – провітрювана ділянка в півтіні.
• Відстань до сусідської межі (з боку вулиці) – не менше 1 м.
• До індивідуального колодязя – не менше 5 м, до громадського - не менше 50 м.
• Краще ставити на землю, щоб була природна циркуляція вологи й доступ мікроорганізмів.

3. Що можна і що не можна компостувати?

Можна:

• скошену траву, бур’яни, листя, сіно, солому;
• овочеві та фруктові відходи, кавову гущу, чайне листя, спеції;
• обрізки дерев і кущів, тирсу, кору (не оброблену хімією);
• паперову та картонну упаковку з-під продуктів;
• харчові рослинні відходи (без м’яса й молочних продуктів).

Не можна:

• пластик, скло, метал, недопалки;
• фарби, розчинники, хімію;
• м'ясо, рибу, кістки, молочні продукти, хліб, жир, олію;
• фекалії тварин, наповнювачі для туалетів.

4. Як правильно закладати відходи?

•  Перший шар – гілки, пісок (для дренажу).
• Далі відходи укладають тонкими  шарами (до 5 см) періодично перемішуючи для забезпечення доступу кисню й рівномірності вологи. Оптимальна вологість – як у добре віджатої губки.

5. Температурні режими

Для якісного компосту важливо підтримувати температуру всередині:

• Гігієнізація – понад 55 ⁰ С (знищуються шкідники, насіння бур’янів);
• Гуміфікація – 45-55 ⁰ С;
• Дозрівання – 35-40 ⁰ С.

6. Добавки для покращення компосту

Додавайте 10-15% від маси відходів:

• золу, пісок, глину (бентоніт);
• суху страву, гілки, листя;
• вапняковий порошок;
• спеціальні біопрепарати (ензими).

7. Терміни дозрівання

• Звичайне компостування – 12-24 місяці (залежить від способу).
• Вермікомпостування  - приблизно 4 місяці.

8. Використання компосту

• Для підживлення дерев, кущів, газонів, квітів.
• Для вирощування овочів і ягід.
• Для приготування грунтосумішей.

9. Норми внесення (приклади):

• плодові дерева – 3-4 кг/м²  пристовбурового кола;
• ягідні кущі – 1,5 – 2,5 кг під кущ;
• овочі- 0,2-0,3 кг на рослину;
• газон – 3,5-5 кг/м² (при закладці), 0,15 – 0,3 кг/м² (для підживлення).

10. Безпека

• Працюйте в рукавицях.
• Не паліть поблизу компостера.
• Уникайте потрапляння фільтрату в джерела води.

Порада : краще мати два компостери - поки один дозріває, другий заповнюється. Так ви завжди матимете готовий компост.

« повернутися